Nespodivana radistʹ samotnosti

Пригнічені вашим звичайним існуванням? Ви розчаровані своєю середньою зарплатою, посереднім помешканням та недосконалим коханням? Ласкаво просимо до клубу! Нас мільярди – розчарованих за замовчуванням. Два незручні психологічні явища змовилися проти нашого задоволення та щасливого існування. По-перше, усі люди мають так звану «гедоністичну адаптацію». Ми пристосовуємося до обставин набагато швидше, ніж бажано, а відтак починаємо пошук нових джерел задоволення. Тож людина ніколи не зупиняється, погоня за щастям її виснажує. Друге – наш мозок природжений песиміст. Він нагадує старого буркутуна – таких зазвичай грає Джек Ніколсон. Ми маємо мозок з негативними упередженнями, який акцентує увагу на тому, шо не так у наші дні, а не на тому, що добре і правильно. З погляду еволюції цілком природно, що наш мозок автоматично бачить потенційні загрози на обрії. Зосереджуючись на тому, що «не так», а не на всьому позитивному, він просто намагається врятувати нашу шкуру у випадку біди. Відтак ми сприймаємо години пік як загрозу [вставте тут сирену повітряної тривоги] того ж рівня, яку відчував би наш пращур у справді небезпечній ситуації.