Привіт усім, хто тут обговорює «Заклинательницю зла, або Пакости в кредит» Галини Кулікової! Я її недавно дочитала — і смішно, і сумно водночас, бо Софія з її вічними неприємностями та фінансовими «сюрпризами» так нагадує реальне життя, коли все йде шкереберть, а потім ще й борги навалюються. У мене була схожа історія пару років тому: переїхала до Польщі на роботу, все ніби налагодилося, а потім несподівано зламалася машина, робота затримала зарплату, і довелося шукати швидкий вихід, бо рахунки не чекали. Спочатку намагалася обійтися без позик, але коли приперло, зрозуміла — краще взяти контрольовано, ніж позичати в когось чи лізти в сумнівні схеми з «легкими грошима». Пам'ятаю, як ледь не повелася на один «інвестиційний» чат у Telegram, де обіцяли подвоїти за тиждень — добре, що вчасно відмовилася, бо знайомі вже втрачали так. Тепер у таких ситуаціях завжди підходжу з розумом: шукаю прозорі умови, читаю відгуки, порівнюю, щоб не нарватися на ті самі «пакості в кредит», як у книжці. От нещодавно, коли знову знадобилося терміново, бо витрати на дитину в школі прилетіли несподівано, я скористалася своїм перевіреним ресурсом, яким уже давно користуюся — там усе зібрано від різних компаній, видно реальні ставки й акції, і навіть є варіанти кредит для українців в Польщі в 2026 році • , бо деякі МФО адаптувалися під наших за кордоном, з мінімальними вимогами до документів. Заявка проходить швидко, гроші на картку приходять за лічені хвилини, якщо все чесно заповнити, і головне — розумієш заздалегідь, скільки точно доведеться віддати без сюрпризів. Звичайно, беру тільки те, що точно зможу повернути вчасно — інакше це вже не допомога, а нова пригода з колекторами. А ви як? Читали цю книгу і впізнавали свої фінансові «пригоди»? Чи хтось із вас зараз у Польщі чи деінде стикався з подібними проблемами — як шукаєте вихід у 2026-му, щоб не потрапити в боргову яму? Розкажіть, бо після таких історій як у Кулікової довіра до «швидких рішень» падає, але ж без плану Б теж важко. Дякую за тему, книжка класна, а обговорення виходить дуже життєве!

Wracam do Agaty Christie. Intryga na podobnym poziomie, ale Christie przynajmniej nie dołuje i nie obrzydza. Nie rozumiem zachwytu nad Mrozem i tego typu pisarczykami. Jeżeli współczesną receptą na sukces są opisy zbrodniczych wynaturzeń i tworzenie kont­rowe­rsyj­nych­, niewiarygodnych postaci, to wolę kryminalne starocie, a ze współczesnych pisarzy np. Henniga Mankella, który stworzył wiarygodną psychologicznie postać komisarza Wallandera i odpuścił ohydę.

Bardzo dobrze napisana książka, spory materiał faktograficzny. Polecam Zagłębiokom, Ślunzokom i wszystkim zainteresowanym Polską, bo Sosnowiec powstawał w określonych realiach historyczno-społecznych. Ciekawa jest np. historia nieistniejącej już cerkwi, którą zburzono w międzywojniu, bo kojarzyła się z zaborcą, a władze uzasadniały rozbiórkę koniecznością zatrudnienia mężczyzn, a bezrobocie sięgało wtedy zenitu. Rozmowy z mieszkańcami Sosnowca też dają wiele do myślenia.

Rozedrgana jak emocje nastolatka, narratora i głównego bohatera książki. Pozycja obowiązkowa dla fanów rocka słuchanego na przełomie lat 90. i 2000. Niektóre wątki szyte zbyt grubymi nićmi, ale fotograficzne oko autora i jego zmysł literacki pozwalają zobaczyć opisywane sceny. Niejeden czytelnik, niejedna czytelniczka odnajdą tam elementy swoich podwórek, sąsiedzkich waśni, skrywanych rodzinnych patologii i nietolerancji, która ma różne oblicza.

Czy wybory, których dokonujemy kierując się naszą - jak nam się zdaje - wolnością - są dobre? Czy nie utkniemy w więzieniu własnych wspomnień i niedosytu? Polecam i książkę, i film na niej oparty. Książka pozostawia nadzieję na katharsis i dalsze życie.